15. І бачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид був у пустелі Зіф у лісі.
16. І підвівся Йонатан, син Саулів, і прийшов до Давида в ліс, і зміцнив його дух надією на Бога.
17. І сказав йому: Не бійся; тому що не знайде тебе рука батька мого Саула, і ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду другим по тобі; і Саул, батько мій, знає це.
18. І уклали вони поміж собою заповіта перед Господом, і Давид лишився в лісі, а Йонатан повернувся до оселі своєї.
19. І прийшли зіфеяни до Саула в Ґів'ю, говорячи: Ось Давид переховується в нас у неприступних місцях у лісі, на пагорбі Хахіла, що праворуч від Єшімону.
20. Отож, за всіма жаданнями душі твоєї, царю, йди; а нашою справою буде віддати його в руки царя.
21. І сказав їм Саул: Благословенні ви у Господа за те, що поспівчували мені.
22. Ходіть, переконайтеся ще і вивідайте і придивіться, де місце його, де буде нога його, і хто бачив його там. Бо мені говорять, що він дуже хитрий.
23. І придивіться і вивідайте всі схованки, у котрих він переховується, і повертайтеся до мене з певною звісткою; і я піду з вами. І якщо він на цій землі, я буду шукати його по всіх Юдиних тисячах.
24. І підвелися вони, і пішли в Зіф передніше Саула. А Давид і люди його були в пустелі Маонській, в Араві, на південь від Єшімону.