48. Коли филистимлянин підвівся і почав підходити і наближатися назустріч Давидові, Давид квапливо побіг до шереги назустріч филистимлянинові.
49. І опустив Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя і кинув із пращі, і уразив филистимлянина в чоло так, що камінь застряг йому в чолі, і він упав обличчям на землю.
50. Отак подолав Давид филистимлянина пращею і каменем, і вразив филистимлянина і вбив його; а меча не було в руках Давида.
51. Тоді Давид підбіг і наступив на филистимлянина, узяв меча його і витягнув з піхов, ударив його, і відтяв ним голову його; Филистимляни, забачивши, що дужак їхній помер, повтікали.
52. І піднялися мужі Ізраїльські і юдейські, і вигукнули, і гнали филистимлян до входу в долину і до воріт Екрону. І падали уражені филистимляни по дорозі аж до Шаараїму, і до Ґату, і аж до Екрону.
53. І повернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, і пограбували табір їхній.
54. І взяв Давид голову филистимлянина, і відніс її до Єрусалиму, а зброю його поклав у шатрі своєму.
55. Коли Саул побачив Давида, який виходив супроти филистимлян, то сказав Авнерові, старшині війська: Авнере! Чий син, оцей юнак? Авнер сказав: Нехай живе твоя душа, царю, але я не знаю.
56. І сказав цар: Так запитай, чий син цей юнак?
57. А коли Давид повертався після поразки филистимлянина, то Авнер узяв його і привів до Саула, і голова филистимлянина була в руках його.