27. А Йонатан не чув, коли батько його заклинав народ, і, простягнувши кінець палиці, котра була в руці його, і вмочив його в стільник з медом, та й підніс руку свою до уст своїх, і проясніли очі йому.
28. І сказав один із народу, говорячи: Батько твій закляв народ, сказавши: Проклятий, хто сьогодні їстиме хліб. І від того виморився народ.
29. І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю; гляньте, у мене проясніли очі, коли я посмакував трішки медом.
30. Якби спожив сьогодні народ із здобичі, котру знайшов у ворогів своїх, то чи не більшою була б поразка филистимлян?
31. І винищували филистимлян того дня від Міхмашу аж до Айялону, і народ вельми виморився.