15. І зчинився сполох у таборі филистимлян на полі і в усьому народі; передні загони і ті, що спустошували землю, затремтіли; здригнулася вся земля, і був жах великий од Господа.
16. І побачила сторожа Саулова в Гів'ї Веніяминовій, що натовп розпорошується і біжить туди й сюди.
17. І сказав Саул до народу, що був з ним: Придивіться й узнайте, хто з наших вийшов. І огляділи, і ось, немає Йонатана і зброєносця його.
18. І сказав Саул до Ахійї: Принеси Ковчега Божого! Тому, що Божий Ковчег був того часу з синами Ізраїля.
19. Саул говорив ще священикові, коли замішання у филистимському таборі все ширшало й розпросторювалося. Тоді сказав Саул священикові: Склади руки твої.
20. І вигукнув Саул і весь народ, що був із ним, і прийшли на поле бою; аж ось, там меч кожного був супроти ближнього і замішання було дуже велике.
21. Тоді євреї, котрі вчора і третього дня були у филистимлян і котрі повсюди ходили з ними у таборі, прилучилися до ізраїльтян, що були з Саулом та Йонатаном.
22. І всі ізраїльтяни, які переховувалися в горах Єфремових, зачувши, що филистимляни накивали п'ятами, також прилучилися до своїх у битві.
23. І врятував Господь того дня Ізраїля; а битва ширилася навіть за Бет-Евен.
24. Люд ізраїльський був перевтомлений того дня; а Саул закляв народ, сказавши: Проклятий, хто вкусить хліба до вечора, аж доки я не помщуся ворогам моїм. І ніхто з народу не торкнувся харчів.
25. І пішов увесь народ до лісу, і був там на галявині мед.