14. Я поставлю його у домі Моєму і в царстві Моєму навіки, і трон його буде міцний вічно.
15. Усі ці слова і все видіння геть чисто переказав Натан Давидові.
16. І прийшов цар Давид, і став перед Господом, і сказав: Хто я, Господе Боже, і що таке мій дім, що ти отак підніс мене?
17. Але й цього замало було в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім слуги Твого на майбутнє, і дивишся на мене, як на чоловіка великого, Господе, Боже!
18. То що іще може додати перед Тобою Давид для звеличення слуги Твого? А Ти свого слугу знаєш.
19. Господе! Для слуги Твого і за серцем Своїм ти чиниш усе це велике, щоб з'явити всіляке величчя.
20. Господе! Немає схожого на Тебе, і немає Бога, окрім Тебе, за всім, що ми чули своїми вухами.
21. І хто схожий на народ Твій Ізраїля, єдиний народ на землі, до котрого приходив Бог, щоб викупити його Собі за народ, учинити Собі ймення великим і страшним діянням: вигнанням народів від лиця народу Твого, котрого Ти визволив із Єгипту.
22. Ти учинив народа Свого, Ізраїля, Своїм власним народом навіки, і Ти, Господе, став Богом його.