1. Коли Давид мешкав у домі своєму, то сказав Давид до Натана-пророка: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Господнього заповіту, – під шатром!
2. І сказав Натан Давидові: Усе, що в тебе на серці, – роби, бо з тобою Бог.
3. Але тієї ж ночі було слово Боже до Натана:
4. Іди, і скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені дім для замешкання.
5. Бо Я не мешкав у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля, і донині, а ходив із скинії до скинії, і з житла до житла.
6. Скрізь, де тільки ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоча б слово котромусь із суддів Ізраїльських, котрим Я наказав пасти народ Мій: Чому ви не збудуєте Мені дім кедровий?
7. І тепер скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь, Саваот: Я взяв тебе від отари овечок, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля.
8. І був з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив усіх ворогів твоїх перед тобою, і вчинив ім'я твоє, як ймення великих на землі.
9. Я облаштую також місце для народу Мого, Ізраїля, і посаджу їх, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не будуть вже тривожними, і діти нечистоти не чіпатимуть їх відтак, як це було передніше.