20. А Захарію, і Азіїла, і Шемірамота, і Ехіїла, і Унні, Еліава, і Маасею, і Бенаю – на цитрах, високим голосом.
21. А Маттатію, Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, і Азазію, – на арфах, на октаві, щоби розпочинати гру.
22. А Кенанія, старший левитів, був учителем співу, тому, що мав хист до цього.
23. А Берехія і Елкана – брамники при Ковчезі.
24. А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарія, і Беная, і Еліезер, – священики, – сурмили в сурми перед Божим Ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя – брамники біля Ковчега.
25. Так Давид і старші Ізраїлеві і тисяцькі рушили перенести Ковчега заповіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.
26. І сталося, коли Бог допоміг левитам, які несли Ковчега заповіту Господнього, тоді закололи на пожертву сім телят і сім баранів.
27. Давид був одягнений в одежу з вісону, і всі левити, що несли Ковчега, і співаки, і Кенанія, старший музик і співаків. А на Давиді був іще лляний ефод.
28. Отак увесь Ізраїль вносив Ковчега заповіту з вигуками, при звуках рогу і сурм, і кімвалів, граючи на псалтирях і цитрах.