19. І з Манасіїного коліна перейшли деякі до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула.
20. Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян.
21. І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську.
22. Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23. Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім.
24. Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни.
25. Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто;
26. Із синів Левієвих – чотири тисячі шістсот;
27. І Єгояда, князь синів Ааронових, і з ним три тисячі сімсот;
28. І Сад`ок, мужній юнак, і рід його, – двадцять двоє старшин.
29. Із синів Веніяминових, братів Саулових, три тисячі, – але багато з них ще трималися дому Саулового;
30. Із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот вояків мужніх, людей, відомих у родах своїх;
31. Із півколіна Манасіїного вісімнадцять тисяч, котрі покликані були поіменно, щоб настановити Давида царем;
32. Із синів Іссахарових прийшли люди розумні, котрі знали, що і коли треба учинити Ізраїлеві, – їх було двісті старшин, і всі брати їхні дослухалися до слова їхнього.
33. Із коліна Завулонового удатних для битви, озброєних всілякою військовою зброєю, – п'ятдесят тисяч, у лавах, – одностайних;
34. Із коліна Нефталимового – тисяча вождів, а з ними тридцять сім тисяч зі щитами і списами;
35. Із коліна Данового придатних до війни – двадцять вісім тисяч шістсот;
36. А від Асира вояків, готових до битви, – сорок тисяч.
37. А з-за Йордану, від коліна Рувимового, Ґадового, і півколіна Манасіїного, – сто двадцять тисяч з усілякою військовою зброєю.
38. Усі ці вояки, в лавах, від щирого серця прийшли до Хеврона зацарювати Давида над усім Ізраїлем. Та й решта ізраїльтян була одностайна, щоб зацарювати Давида.