3. Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розколинах скель на піднесеній місцині і кажеш у серці своєму: Хто скине мене на землю?
4. Та хоч би ти, як орел, полинув високо і серед зірок налаштував гніздо твоє, то й звідти Я пожбурю тебе, говорить Господь.
5. Чи не злодії приходили до тебе, чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б скільки їм треба. Якби закралися до тебе обкрадачі виноградника, то хіба вони не залишили б декілька ягід?
6. Як же обібрали все у Ісава, і обшукані тайники його!
7. До кордону припровадять тебе всі спільники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою в мирі, а ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає в ньому сенсу!
8. Чи не того дня це буде, говорить Господь, коли Я винищу мудрих в Едомі і поміркованих на горі Ісава?
9. Уражені будуть страхом сміливці твої, Темане, щоб усі на горі Ісава винищені були убивством.
10. За утиски брата твого, Якова, покриє тебе сором, і ти винищений будеш назавжди.
11. Того дня, коли ти стояв навпроти, того дня, коли чужинці забирали військо його в полон і чужинці увійшли до брами його і кидали жереба про Єрусалим, ти був, наче один із них.
12. Не варто було тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було радіти за синів Юди в день загибелі їхньої і роззявляти рота в день лихоліття.
13. Не варто було тобі входити до брами народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на лихо його в день загибелі його, і не торкатися майна його в день лихоліття його,
14. Ні стояти на перехрестях для убивства втікачів його, ні видавати тих, що вціліли з нього в день лихоліття.
15. Бо день Господній близько на всі народи. Як ти вчинив, так учинено буде й з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою.