1. На світанку загине цар Ізраїля! Коли Ізраїль був юний, Я любив його та з Єгипту викликав сина Мого.
2. Кликали їх, а вони йшли геть від обличчя їхнього, приносили пожертву Ваалам і кадили ідолам.
3. Я Сам навчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я уздоровлював їх.
4. Сильцями людськими приваблював їх, плетивом любови, і був для них неначе той, що скидає ярмо зі щелепів їхніх, і з ласкою клав їм поживу.
5. Не повернеться він до Єгипту; але Ашшур – він буде царем його, тому що вони не захотіли звернутися до Мене.
6. І впаде меч на міста його, і винищить засуви його, і пожере наміри їхні.
7. Народ Мій закляк у відступництві од Мене, і, хоч прикликають його догори, він не зводиться в одну душу.
8. Як учиню з тобою, Єфреме? Як віддам тебе, Ізраїлю? Чи учиню з тобою, як з Адмою, чи учиню тобі те, що Цевоїмові? Перевернулося серце Моє, спалахнуло все співчуття Моє!
9. Не вчиню за люттю гніву Мого, не винищу Єфрема, тому що Я – Бог, а не людина; поміж тобою – Святий; Я не увійду до міста.