7. А коли скінчиться тисяча літ, сатана буде звільнений із в‘язниці своєї, і вийде спокушати народи, що знаходяться на чотирьох кутах землі, Ґоґа і Маґоґа, і збирати їх на битву; число їхнє – як пісок морський.
8. І вийшли на ширину землі і оточили стан святих і місто улюблене.
9. І впав огонь з неба від Бога і поглинув їх:
10. А диявол, що зводив їх, кинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть страждати вдень і вночі навіки віків.
11. І побачив я великого білого престола і Того, Хто сидів на ньому, від обличчя якого втікало небо і земля, і не знайшлося їм місця.
12. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книжки розгорнуті були, і певна книжка розгорнута, котра є книга життя; і засуджені були мертві за написаним в книгах, за вчинками своїми.
13. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, котрі були в них: і засуджений був кожний за ділами своїми.
14. І смерть і ад укинуті в озеро вогненне. Це – смерть друга.