14. І плодів, жаданих для душі твоєї, не стало у тебе, і все тлусте і пишне віддалилося від тебе, – ти вже не знайдеш його.
15. Ті, що торгували усім цим, збагачуючись від неї, стануть віддалік од страху страждань її, і будуть плакати й ридати.
16. Кажучи: Горе, горе тобі, велике місто, зодягнене у віссон, і порфіру, і багряницю, оздоблене золотом, і камінням коштовним, і перлами.
17. Бо упродовж години загинуло таке багатство. І всі стернові, і всі ті, що плавають на кораблях, і всі мореплавці, і всі ті, що торгують на морі, стали віддалік,
18. І, побачивши дим від пожежі її, заволали, кажучи: Яке місто схоже на це місто велике!
19. І посипали попелом голови свої, і кричали, і плакали й ридали: Горе, горе тобі, місто велике, коштовностями котрого збагатилися всі, що мають кораблі на морі! Бо спорожніло упродовж години.
20. Радій з цього, небо, і святі Апостоли, і пророки, бо звершив Бог помсту вашу над ним.
21. І один потужний Ангел узяв камінь, схожий на велике жорно, і кинув у море, кажучи: З такою стрімкістю буде зруйнований Вавилон, велике місто, і вже не буде його.
22. І голоси тих, що грають на гуслах, і тих, що співають, і тих, що грають на сопілках, і тих, що сурмлять на сурмах в тобі уже не чутно буде; не буде уже в тебе жодного художника, жодного художнього витвору, і шуму від жорен уже не чутно буде в тобі;
23. І світло світильника вже не з‘явиться в тобі; і голосу нареченого і нареченої уже не буде чутно в тобі; бо купці твої були вельможами землі, і чаклунством твоїм зведені в оману всі народи.