3. Другий Ангел вилив чашу свою у море: і вчинилася кров, немов у мерця, і все живе у морі загинуло.
4. Третій Ангел вилив чашу свою в ріки і в джерела води: і вчинилася кров.
5. І почув я Ангела води, котрий казав: Праведний Ти, Господе, Котрий є і був, і Святий, тому що так судив;
6. За те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони гідні того.
7. І почув я іншого, від жертовника, який говорив: Так, Господе Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої.
8. А четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
9. І палила людей страшна спека, і зневажили вони Ймення Бога, що має владу над цими покараннями, і не покаялися, аби прославити Його.
10. А п‘ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра; і стало царство його морочним, і вони кусали язики свої від страждання.
11. І зневажили вони Бога Небесного від страждань своїх і виразок своїх; і не покаялися за справи свої.
12. А шостий Ангел вилив чашу свою у велику ріку Єфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного.
13. І бачив я трьох духів нечистих, що були, мов жаби, котрі виходили з уст дракона і з уст звіра, і з уст лжепророка;
14. Це – демонські (бісівські) духи, що вчиняли ознаки: вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на битву того великого дня Бога Вседержителя.
15. Ось, іду, мов злодій; блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили ганьби його!
16. І він зібрав їх на місце, що називається єврейською Армагеддон;
17. А сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря; і з храму небесного від престолу озвався дужий голос, що проголосив: Сталося!
18. І вчинилися блискавиці, громи й голоси, і зчинився великий землетрус, котрого не було від того часу, як люди на землі: Такий землетрус! Такий великий!