8. Не радій заради мене, супротивнице моя! Хоч я упав, але підведуся; хоч я в пітьмі, та Господь – світло для мене.
9. Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не розсудить справу і не звершить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло; і я побачу правду Його.
10. І побачить це супротивниця моя, і сором виповнить її, ту, що говорила мені: Де Господь твій? Надивляться на неї очі мої, як її буде потоптано, неначе твань на вулицях.
11. За дня спорудження мурів твоїх – цього дня подаленіє ухвала.
12. Того дня прийдуть до тебе з Асирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки Єфрату і від моря до моря, і від гори до гори.
13. А земля та буде пустелею за провину її мешканців, за плоди вчинків їхніх.
14. Паси народ Твій берлом Твоїм, овець спадку Твого, що живуть усамітнено в лісі серед Кармелу; нехай пасуться вони на Башані і Ґілгаді, як за днів старожитніх!
15. Як за днів виходу твого з краю єгипетського, покажу йому дивовижні діяння.
16. Побачать це народи і засоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на уста, вуха їх стануть глухими;
17. Будуть лизати порох, як гадюка, як хробаки землі, виповзають вони з укріплень своїх; настрахаються Господа Бога нашого і злякаються Тебе.
18. Хто Бог, як Ти, Котрий прощає беззаконня і не зважає на злочини останку спадщини Твоєї? Не вічно гнівається Він, тому що любить милувати.
19. Він знову змилосердиться над нами, зітре беззаконня наші. Ти пожбуриш у безодню всі гріхи наші.