3. А тому так говорить Господь: Ось, Я маю думку навести на цей рід таке лихоліття, котрого ви не скинете зі своєї шиї, і не будете ходити, випроставшись; бо цей час лихий.
4. Того дня повідають про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і казатимуть: Ми цілком розорені! Спадок народу мого переданий іншим; як повернуться до мене поля наші, уже поділені чужинцями?
5. Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би жереба на вимірювання у зібранні перед Господом.
6. Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не спіткала вас ганьба.
7. О ти, що називаєшся домом Якова! Хіба змалів Дух Господній? Чи такі діяння Його? Чи не добродійні слова Мої для того, хто вчиняє справедливо?
8. А народ, котрий раніше був Моїм, повстав, як ворог, і ви відбираєте як верхню, так і спідню одежу у перехожих, що відвертаються од війни.
9. Дружин народу Мого ви проганяєте із затишних осель їхніх; у дітей їхніх ви назавжди відбираєте оздоби Мої.
10. Підведіться і забирайтеся, бо країна ця не є місцем спокою, за нечистоту вона буде розорена і притому жорстоким розоренням.
11. Якби якийсь неборака вигадав неправду і сказав: Я буду проповідувати тобі про вино і сікеру, то він був би бажаним проповідником для цього народу.
12. Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з'єднаю останки Ізраїля, зберу їх в єдине, як овець у Боцрі, мов отару в своїй кошарі; загомонять вони від велелюдности.
13. Перед ними піде муролом, і вони зламають перешкоди, пройдуть крізь брами і вийдуть ними, і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх – Господь.