1. Ось закон про приношення за провину: це – велика святиня.
2. Пожертву каяття треба заколоти на тому місці, де колять усеспалення, і кров'ю її покропити жертовника з усіх боків.
3. Той, що приносить, мусить принести з неї увесь лій, курдюк і лій, котрий на нутрощах.
4. І обидві нирки, і лій, котрий на них, котрий на стегнах, і сальника, котрий на печінці; з нирками нехай він відділить це.
5. І спалить назване священик на жертовнику для пожертви Господові. Це – пожертва каяття.
6. Вся чоловіча стать священикового роду буде їсти її; на святому місці можна їсти її; це – велика святиня.
7. Як про приношення за гріх, так і про приношення за провину, закон – один: вона належить священикові, котрий нею звершує покуту.
8. І коли священик приносить чиєсь приношення усеспалення, шкура від приношення всеспалення, котре він приносить, належить священикові.
9. І всіляке приношення хлібне, котре печене в печі, і всіляке приготовлене в горщику, або ж на сковороді, належить священикові, який приносить його.
10. І всіляке приношення хлібне, змішане з єлеєм, і сухе, належить всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11. Ось закон про пожертву мирного приношення, котру він приносить Господові;
12. Якщо хтось на подяку приносить її, то при пожертві вдячности він мусить принести прісні хліби, змішані з єлеєм і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, насичене єлеєм, хліби, змішані з єлеєм.
13. Окрім коржів, нехай він принесе в приношення своє квасний хліб, при мирній пожертві вдячности.