1. Якщо хтось згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або ж бачив чи знав, але не оприлюднив, то він понесе на собі гріх.
2. Або, якщо торкнеться до чогось нечистого, або до трупа звіра нечистого, чи до трупа скотини нечистої, або ж до трупа гада нечистого, але не знав цього, то він нечистий і завинив.
3. Або, якщо торкнеться нечистоти людської, якою б вона не була, та нечистота, від котрої оскверняються, і він не знав цього, але потім довідається, то він завинив.
4. Або, якщо хтось нерозсудливо вустами своїми присягнеться зробити що-небудь лихе чи добре, будь-яку справу, за яку люди бездумно клянуться, і він не знав цього, але довідається пізніше, то він завинив у цьому.
5. Якщо він завинив у чомусь із цього, і визнає, що він у цьому згрішив,