31. Міста ваші вчиню пустелею, і спустошу святині ваші, і не буду вдихати пахощів пожертв ваших.
32. Спустошу землю вашу так, що вражені нею будуть вороги ваші, які оселяться на ній.
33. А вас розпорошу поміж народами, і оголю услід вам меча, і буде земля ваша пусткою і міста ваші зруйновані.
34. Тоді вдоволить себе земля за суботи свої, за всі дні спустошення свого; коли ви будете на землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля, і вдоволить себе за суботи свої.
35. Упродовж усіх днів спустошення свого буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
36. А тим, що лишаться з-поміж вас, пошлю в серця острах на землі ворогів їхніх, і навіть шелест хитливого листя пожене їх, і побіжать, як од меча, і впадуть, коли ніхто не переслідує.
37. І спіткнуться один об одного, як від меча, хоч ніхто не женеться за ними, і не буде у вас сили оборонитися од ворогів ваших.
38. І згинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших.
39. А ті, що залишаться з-поміж вас, вичахнуть за свої беззаконня на землях ворогів ваших, і за беззаконня батьків своїх вичахнуть.
40. І, якщо тоді визнають вони беззаконня свої і беззаконня батьків своїх, як вони чинили злочини супроти Мене і виступали супроти Мене,
41. За що і Я йшов супроти них і завів їх на землю ворогів їхніх; тоді упокориться необрізане серце їхнє, і тоді зазнають кари за беззаконня свої.
42. Тоді Я пригадаю заповіта Мого з Яковом і заповіта Мого з Ісааком, і заповіта Мого з Авраамом пригадаю, і землю Я згадаю.
43. Тоді, коли земля буде залишена ними, і буде вдоволювати себе за суботи свої, спустіла від них, і вони будуть покарані за свої злочини, за те, що нехтували законами Моїми і душа їхня гребувала настановами Моїми;
44. І тоді, коли вони будуть на землі ворогів їхніх, – Я не зненавиджу їх і не погидую ними до того, щоб вигубити їх, аби порушити заповіта Мого з ними; бо Я Господь, Бог їхній.
45. Пригадаю для них заповіта з предками, котрих вивів Я із землі єгипетської перед очима народів, щоб їхнім Богом бути. Я Господь,