31. Міста ваші вчиню пустелею, і спустошу святині ваші, і не буду вдихати пахощів пожертв ваших.
32. Спустошу землю вашу так, що вражені нею будуть вороги ваші, які оселяться на ній.
33. А вас розпорошу поміж народами, і оголю услід вам меча, і буде земля ваша пусткою і міста ваші зруйновані.
34. Тоді вдоволить себе земля за суботи свої, за всі дні спустошення свого; коли ви будете на землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля, і вдоволить себе за суботи свої.
35. Упродовж усіх днів спустошення свого буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
36. А тим, що лишаться з-поміж вас, пошлю в серця острах на землі ворогів їхніх, і навіть шелест хитливого листя пожене їх, і побіжать, як од меча, і впадуть, коли ніхто не переслідує.
37. І спіткнуться один об одного, як від меча, хоч ніхто не женеться за ними, і не буде у вас сили оборонитися од ворогів ваших.
38. І згинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших.
39. А ті, що залишаться з-поміж вас, вичахнуть за свої беззаконня на землях ворогів ваших, і за беззаконня батьків своїх вичахнуть.