27. То нехай він полічить роки продажу свого, і додасть решту тому, кому він продав, і знову буде володіти проданим своїм.
28. Якщо ж він не спроможний повернути йому, то продане ним лишається в руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову буде володіти тим, що продав.
29. Якщо хтось продасть житловий дім у місті, відгороджений стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його; упродовж року викупити його можна.
30. А якщо не буде він викуплений до закінчення року, то дім, котрий у місті, який має мур, лишається назавжди у покупця його в роди його, і в ювілейний рік не відійде од нього.
31. А будинки в поселеннях, довкола котрих немає мурів, слід вважати нарівно з полем землі: викупляти їх можна, і в ювілей вони відходять.
32. А міста левитів, будинки в містах володіння їхнього, левитам завжди можна викупляти.
33. Якщо із левитів хтось викупить, то проданий дім у місті володіння їхнього в ювілей відійде; тому що будинки в містах левитів складають їхні володіння серед синів Ізраїля.
34. А ланів довкола міст їхніх продавати не можна, тому що це вічне володіння їхнє.
35. Якщо брат твій збідніє і занепаде в тебе, то підтримай його, захожий він, а чи поселенець, щоб він жив з тобою.
36. Не бери від нього лихви і прибутку, і бійся Бога твого; щоб він жив, твій брат з тобою.
37. Срібла твого не віддавай йому в лихву, і хліба твого не віддавай для прибутку.
38. Я Господь, Бог ваш, котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб дати вам землю ханаанську, щоб вашим Богом бути.
39. І якщо твій брат, який мешкає в тебе, збідніє і проданий буде тобі, то не примушуй його служити тобі, як раб.
40. Він має бути у тебе, як наймит, як поселенець; до ювілейного року нехай працює в тебе.
41. А тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, до своєї родини, і знову володітиме маєтком батьків своїх.
42. Тому що вони – Мої служники, котрих Я вивів з єгипетської землі; не можна продавати їх, як продають рабів.
43. Не пануй над ним із жорстокості, і бійся Бога твого.