15. Вони самі не повинні опоганювати святині синів Ізраїля, котрі вони приносять Господові,
16. І не повинні наражатися на власну провину, коли будуть їсти святині їхні, бо Я Господь, який освячує їх.
17. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18. Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїлевого, або із захожих, які поселилися між Ізраїльтянами, з обітниці якоїсь чи із завзяття приносить приношення своє, котре приносить Господові для приношення всеспалення:
19. Ви маєте приносити із своєї доброї волі без вади чоловічої статі, з великої худоби, із овець та із кіз.
20. Жодної тварини, на котрій є вада, не приносьте, бо це буде несприятливе для вас.
21. І якщо хтось приносить пожертву мирного приношення Господові, виконуючи обітницю, або із своєї волі, з великої худоби, або з дрібної, то пожертва має бути без вади, аби була прийнята; жодної вади не мусить бути на ній.
22. Тварини сліпої чи ушкодженої, чи виродливої, чи хворої, чи коростявої, чи запаршивілої, – таких не приносьте Господові; і для приношення вчиненого вогнем не давайте їх на жертовник Господній.
23. Теля і ягня із членами різновеликими – довгими чи короткими, для приношення добровільного принести можеш; а якщо за обітницю, то це не буде прийняте.
24. Тварини, у котрої ядра роздушені, розбиті, відірвані, або ж вирізані, не приносьте ніяких приношень із них на землі вашій.
25. І також із рук чужинців не приносьте хліба у дарунок Богові вашому; тому що на них пошкодження, порок їхній, і вади будуть на них; не будуть прийнятні для вас.
26. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27. Коли вродиться телятко або ягня, або козеня, то сім днів мусить воно побути біля матері своєї, а від восьмого дня і подальшого буде прийнятне для приношення, вчинене вогнем Господові.