4. Якщо він старший у народі своєму, то не повинен він опоганювати себе, щоб не зробитися нечистим.
5. Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
6. Вони мають бути святими Богові своєму, і не повинні ганьбити ймення Бога свого; бо вони приносять пожертви Господові, вчинені вогнем, і хліб свого Бога, і тому мусять бути святі.
7. Вони не повинні брати за себе блудницю і зганьблену, не повинні брати жінку, відкинуту чоловіком своїм, бо він святий Богові своєму.
8. Освячуй його, бо він приносить хліб Бога твого; нехай же буде він у тебе святий, бо святий Я, Господь, який освячує вас.
9. Якщо донька священика опоганить себе блудодіянням, то вона ганьбить свого батька, вогнем треба спалити її.
10. А старший священик із братів своїх, на голову котрого вилито єлей помазання і котрий освячений, щоб одягтися в священні шати, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї.
11. І до жодного померлого не повинен він наближатися; навіть померлим батьком своїм і матір'ю своєю він не повинен опоганювати себе.