42. А якщо на плішині чи на лисині буде біла, або ж червоняста пляма, то на плішині його чи на лисині його розцвіла проказа.
43. Священик огляне його, і, якщо побачить, що пухлина виразки біла чи червоняста на плішині, або ж на лисині його, виглядом схожа на проказу шкіри тіла,
44. То він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка.
45. У прокаженого, на котрому ця виразка, має бути розідрана одежа, і голова його мусить бути простоволоса, і до вуст він має бути закритий і кричати: "Нечистий! Нечистий!"
46. І упродовж усіх днів, доки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він має жити окремо, поза станом житло його.
47. Якщо виразка прокази буде на одежі, на одежі вовняній чи на одежі лляній,
48. Чи на основі, чи на пітканні з льону чи вовни, або ж на шкірі чи на якомусь виробі шкіряному,
49. І пляма буде зеленкувата чи червоняста на одежі, чи на шкірі, чи на основі, чи на тканині, або ж на якомусь шкіряному виробі, – то це виразка прокази; необхідно показати її священикові.
50. Священик огляне виразку і замкне заразливе од виразки на сім днів.
51. Сьомого дня огляне священик заражене, і, якщо виразка поширилася по одежі або по основі, або по тканині, або по шкірі, або ж по якомусь шкіряному виробі, то це проказа їдка, виразка нечиста.
52. Він мусить спалити одежу, або основу, або тканину вовняну чи лляну, або ж будь-яку шкіряну річ, на котрій буде виразка: бо це проказа їдка; треба спалити на вогні.
53. Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одежі, чи по основі, чи по тканині, чи по якійсь шкіряній речі,