32. Сьомого дня священик огляне виразку, і, якщо парша не поширюється, і немає на ній жовтого волосся, а парша не виявиться заглибленою у шкіру,
33. То хворого треба постригти, але паршу не стригти, і священик мусить замкнути запаршеного ще на сім днів.
34. Сьомого дня священик огляне парші, і якщо парша не пошириться по шкірі і не виявиться заглибленною в шкіру, то священик оголосить його чистим; нехай він випере одежу свою, і буде чистим.
35. А якщо після очищення його буде дуже поширюватися парша по шкірі,
36. І священик побачить, що парша поширюється по шкірі, то священик нехай не шукає жовтавого волосся; він – нечистий.
37. Якщо ж парша лишається однаковою, і волосся на ній з'являється чорним, то парша минула, він чистий; священик оголосить його чистим.
38. Якщо у чоловіка чи в жінки на шкірі їхнього тіла будуть плями, плями білі,
39. І священик побачить, що на шкірі тіла їхнього плями блідо-білі, то це лишай, що розцвів на шкірі; він чистий.
40. Якщо у когось на голові вилізло волосся, то це плішивий; він – чистий.
41. А якщо голова його облисіла спереду, то це лисий; він чистий.
42. А якщо на плішині чи на лисині буде біла, або ж червоняста пляма, то на плішині його чи на лисині його розцвіла проказа.
43. Священик огляне його, і, якщо побачить, що пухлина виразки біла чи червоняста на плішині, або ж на лисині його, виглядом схожа на проказу шкіри тіла,
44. То він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка.