11. Чуючи це, старшини наші і всі мешканці нашої землі сказали нам: Візьміть до рук ваші хліба на дорогу, і рушайте назустріч їм, і скажіть їм: Ми – служники ваші; тож складіть з нами угоду на спілку.
12. Цей хліб наш із домів наших ми взяли ще теплим того дня, коли рушали до вас; а тепер ось, він зробився сухим і запліснявів.
13. І оці бурдюки з вином, котрі ми виповнили новими, ось, порвалися, і оця одежа наша, і взуття наше зробилося благеньким від вельми далекої дороги.
14. Чоловіки взяли їхні харчі, а до Господа не звернулися.
15. І склав Ісус з ними угоду про мир, і поклав з ними умову в тому, що він збереже їм життя; і присягнулися їм старшини громади.
16. А за три дні, як підписали вони угоду з ними на спілку, почули, що вони сусіди і живуть близенько від них.
17. Бо сини Ізраїля, вирушивши в дорогу, прийшли в міста їхні третього дня; а міста їхні були: Ґів'он, Кефіра, Беерот і Кір'ят-Єарім.
18. Сини Ізраїля не понищили їх, тому що старшини громади присягалися їм Господом, Богом Ізраїля. За все це громада Ізраїлева заремствувала на старшин.
19. Усі старшини сказали всій громаді: Ми присягалися їм Господом, Богом Ізраїля, а тому не можемо торкнутися до них;
20. А ось, що учинимо з ними: залишимо їх живими, щоб не впав на нас гнів за клятву, котрою ми присягалися їм.
21. І сказали їм старшини: Нехай вони живуть, але будуть рубати дрова і черпати воду для усієї громади. І вчинила вся громада так, як сказали їм старшини.
22. Ісус прикликав їх і сказав: Для чого ви обдурили нас, сказавши: "Ми вельми далеко від вас", в той час, як ви мешкаєте близько від нас?