28. Тому ми говорили: Якщо так скажуть нам і родам нашим у прийдешньому, то ми скажемо: Бачите подібність жертовника Господа, котру вчинили батьки наші не для приношення всеспалення і не для пожертви, але щоб це було свідченням поміж нами і вами.
29. Хай же заборонить Бог, щоб довіку бунтувати нам супроти Господа і відступити нині від Господа, і спорудити жертовника для приношення всеспалення і для приношення хлібного і для пожертв, окрім жертовника Господа, Бога нашого, котрий перед скинією Його.
30. Пінхас священик, старший громади і тисяцькі Ізраїля, котрі були з ним, зачувши слова, мовлені синами Рувимовими і синами Ґадовими, і синами Манасіїними схвалили їх.
31. І сказав Пінхас, син Елеазара, священика, синам Рувимовим і синам Ґадовим, і синам Манасіїним: Сьогодні ми дізналися, що Господь серед нас, що ви не вчинили перед Господом злочину цього; тепер ви заступили синів Ізраїля від руки Господньої,
32. І повернувся Пінхас, син Елеазара, священика, і старшини від синів Рувимових і від синів Ґадових на землю ханаанську, до синів Ізраїля, і принесли їм відповідь.
33. І сини Ізраїля схвалили це, і благословили сини Ізраїля Бога, і відклали йти супроти них війною, щоб розорити землю, на котрій мешкали сини Рувимові і сини Ґадові.