11. І почули сини Ізраїля, що говорять: Ось, сини Рувимові і сини Ґадові, і половина коліна Манасіїного спорудили жертовника на землі ханаанській, в околицях Йордану, приналежних синам Ізраїля.
12. Коли почули ці слова сини Ізраїля, то зібралася вся громада синів Ізраїля у Шіло, щоб рушити супроти них війною.
13. А втім, передніше сини Ізраїля послали до синів Рувимових і до синів Ґадових і до половини коліна Манасіїного на землю ґілеадську Пінхаса, сина Елеазара священика.
14. І з ним десятеро князів, по князеві від дому, від усіх колін Ізраїля; кожний із них був старшиною роду між тисячами Ізраїля.
15. І прийшли вони до синів Рувимових і до синів Ґадових і до половини коліна Манасіїного, на землю Ґілеад, і говорили їм, і сказали:
16. Так сказала вся Господня громада: Що це за злочин учинили ви перед Богом Ізраїля, відступивши сьогодні від Господа, спорудивши собі жертовника і збунтувавшись нині супроти Господа?
17. Хіба замало для нас Пеорового беззаконня, з якого ми не очистилися аж до цього дня і за котре покарана була громада Господня?
18. А ви одвертаєтеся сьогодні від Господа. Сьогодні ви бунтуєте супроти Господа, а завтра розгнівається Господь на всю громаду Ізраїля.
19. Якщо земля вашого спадку вважається вам нечистою, то перейдіть на землю володінь Господніх, візьміть спадок серед нас, але не бунтуйте супроти Господа, і супроти нас не повставайте, споруджуючи собі жертовника, окрім жертовника Господа, Бога нашого.
20. Чи не один Ахан, син Зерахів, учинив переступ, узявши із заклятого, а гнів упав на всю громаду Ізраїля? Не один він помер за беззаконня свої.
21. Сини Рувимові і сини Ґадові і половина коліна Манасіїного у відповідь на це говорили старшинам – тисяцьким Ізраїля:
22. Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і нехай Ізраїль знає! Якщо ми збунтуємося і відступимо від Господа, то нехай не помилує нас Господь в цей день!