13. Що ви збережете живими батька мого і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх, хто є у них, і захистите наше життя від смерти.
14. Ці люди сказали їй: Життя наше замість вас нехай буде зроковане на смерть, якщо ви не відкриєте цієї справи нашої; а коли Господь передасть нам землю, ми вчинимо з тобою милостиво та справедливо.
15. І спустила вона їх на мотузці через вікно; бо дім її був у міському мурі, і вона мешкала у міському мурі.
16. І сказала їм: Ідіть на гору, щоб не зустріли вас переслідувачі, і сховайтеся там на три дні, аж доки не повернуться ті, що погналися за вами, а тоді підете вашим шляхом.
17. І сказали їй ті люди: Ми вільними будемо від твоєї клятви, котрою ти нас закляла, якщо не вчиниш так:
18. Ось, як ми прийдемо на цю землю, ти прив'яжи червону мотузку до вікна, через котре ти нас спустила, а батька і матір твоїх, усю родину батька твого збери до себе у дім твій.
19. І якщо хто-небудь вийде за двері дому твого, того кров на голові його, а ми не завинили, і хто буде з тобою в домі твоєму, того кров на голові нашій, якщо чиясь рука торкнеться його.
20. Якщо ж ти відкриєш оцю нашу справу, то ми також вільні будемо від клятви твоєї, котрою ти нас закляла.
21. Вона сказала: Нехай буде за словом вашим! І відпустила їх, і вони пішли, а вона прив'язала до вікна червону мотузку.
22. Вони рушили і прийшли на гору, і пробули там три дні, доки не повернулися ті, що гналися за ними. Переслідувачі шукали їх по всій дорозі, і не знайшли.
23. Таким чином два оці чоловіки рушили назад, зійшли з гори, перейшли Йордан, прийшли до Ісуса, сина Навинового, і переказали йому все, що з ними сталося.