1. Зачувши це, Явін, цар хацорський, послав до Йовава, царя мадонського, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,
2. І до царів, котрі замешкали на півночі, на горі і на рівнині з південного боку Кінроту, і на низинних місцях, і на узгір'ї Дори, на захід.
3. До ханаанеїв, котрі мешкали східніше, ближче до моря, до амореїв і хеттеїв, до періззеїв і до євусеїв, що мешкали на горі, і до хіввеїв, що жили біля Гермона на землі Міцпи.
4. І виступили вони і всі загони військові їхні з ними, численний народ, котрий був кількістю, як пісок на березі морському; і коней та колісниць було вельми багато.
5. І зібралися всі царі оці, і прийшли й розташувалися табором разом біля озера Меромського, щоб воювати супроти Ізраїля.
6. Але Господь сказав Ісусові: Не бійся їх; бо завтра, майже о цій порі, Я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; а коням їхнім попідрізуєш жили ніг і колісниці їхні спалиш вогнем.
7. Ісус і з ним увесь народ, придатний для війни, зненацька вийшли на них при Мером-водах і напали на них.
8. І дав їх Господь у руки ізраїльтян, і вони понищили їх, і переслідував їх до Сидону великого, і до Місрефот-Маїму, і до долини Міцпи на схід, і понищили їх, так що ніхто з них не залишився, щоб заціліти.
9. І вчинив Ісус із ними так, як сказав йому Господь; коням їхнім перерізав жили, а колісниці їхні спалив вогнем.
10. О тій же порі, повертаючись, Ісус захопив Хацор і царя його забив мечем. (Хацор передніше був чільником усіх оцих царств).
11. І винищили все, що дихає, котре було в ньому, мечем винищивши до ноги, не лишилося жодної душі; а Хацор спалив він вогнем.