6. Мешканці Ґів'ону послали до Ісуса в стан Ізраїльський, в Ґілґал, сказати: Не відсахни руки твоєї од служників твоїх; прийди до нас якнайшвидше, порятуй нас і надай нам допомогу, бо зібралися супроти нас усі царі аморейські, які живуть на горах.
7. Ісус вийшов із Ґілґалу сам і з ним увесь народ, придатний для війни, і всі мужі, могутні вояки.
8. І сказав Господь Ісусові: Не бійся їх, бо Я віддав їх в руки твої; ніхто з них не встоїть перед тобою.
9. І напав на них Ісус зненацька, тому що цілу ніч простував він із Ґілґалу.
10. Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і вони завдали їм в Ґів'оні нищівної поразки, і переслідували їх по дорозі до пагорбів Бет-Хорону, і нищив їх до Азеки і до Маккеди.
11. Коли ж вони утікали від ізраїльтян схилом гори Бет-Хоронської, Господь кидав на них з небес великі камені до Азеки, і вони помирали; більше було тих, котрі померли від каміння, аніж тих, котрі погинули від меча синів Ізраїля.
12. Ісус прикликав Господа того дня, котрого віддав Господь амореїв в руки Ізраїля, коли понищив їх в Ґів'оні, і вони понищені були перед синами Ізраїля, і сказав перед Ізраїльтянами: "Стань, сонце, над Ґів'оном, і місяць, понад долиною Айялонською"!
13. І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ чинив помсту ворогам своїм. Чи не так написано у книжці Праведного? "Стояло сонце осередь неба і не квапилось на захід майже цілий день"?
14. І не було подібного дня ні передніше, ані по ньому, котрого Господь так почув би голос людський. Тому що Господь воював за Ізраїля.
15. Відтак повернувся Ісус і увесь Ізраїль з ним до табору в Ґілґал.
16. А ті п'ятеро царів побігли і сховалися в печері, що в Маккеді.
17. Коли доповіли про те Ісусові і сказали: Знайшлися п'ять царів; вони переховуються в печері, що в Маккеді.