3. Віл знає свого господаря, і віслюк – ясла хазяїна свого; а Ізраїль не знає Мене, народ Мій не розуміє.
4. Овва, народе грішний, народе, обтяжений беззаконнями, кубло злодіїв, сини погибелі! Залишили Господа, знехтували Святим Ізраїлевим, – обернулися назад.
5. По чому вас іще бити, вас, що усталюєте впертість свою? Вся голова ваша у виразках, і серце цілком вичахло.
6. Від підошви ніг до тім'я голови немає у нього живого місця; виразки, плями, гнійні рани, неочищені і не перев'язані і не зм'якшені єлеєм.
7. Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші у вас на очах пожирають чужинці; все спорожніло, наче поруйноване чужинцем.
8. І залишилася доня Сіону, мов шатро на винограднику, мов курінь на городі; наче місто в облозі.
9. Якби Господь Саваот не залишив нам невеличкого останку, то стали б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.
10. Слухайте Слово Господнє, князі содомські; зважайте на закон Бога нашого, народе гоморський!
11. Нащо мені численні пожертви ваші? – говорить Господь. Я переситився усеспаленнями баранів і лоєм вгодованих телят; і крови бичків, і ягнят, і козлят не хочу.
12. Коли ви приходите, щоб постати перед лицем Моїм, – хто вимагає від вас, щоб ви топтали подвір'я Мої?
13. Не приносьте більше дарів намарних; кадіння огидне для Мене; новомісяччя і суботи, святкових зібрань не можу сприйняти: беззаконня – і святкування!
14. Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя; вони тягар для Мене; Мені важко нести їх.
15. І коли ви простягаєте руки ваші, Я заплющую від вас очі Мої; і коли ви утривалюєте благання ваші, Я не чую; руки ваші закривавлені.
16. Обмийтеся, очистіться; відкиньте лихі діяння ваші з-перед очей Моїх; перестаньте чинити зло.
17. Навчіться чинити добро; шукайте правди і рятуйте пригніченого; захищайте сироту, за вдову заступайтеся.
18. Відтак приходьте, і зважимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багрець, – як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну вибілю.
19. Якщо зажадаєте і дослухаєтеся, то будете споживати щедроти землі.