1. Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: Станемо разом на суд.
2. Хто підняв зі сходу мужа правди, покликав його йти за собою, віддав йому народи і упокорив царів? Він обернув їх мечем на порох, луком його на солому, розвихрену вітром.
3. Він жене їх, йде спокійно дорогою, котрою ніколи не ходив ногами своїми.
4. Хто вчинив і звершив це? Той, хто від початку викликає роди; Я – Господь перший, і в останніх Я – такий самий.
5. Побачили острови і жахнулися, рубежі землі затремтіли. Вони наблизилися і зійшлися.
6. Кожний допомагає своєму приятелеві і каже своєму братові: Кріпись!
7. Коваль підбадьорює ливарника, той, що рівняє листи молотом, – того, що кує на ковадлі, кажучи про спояне: Гарно; і зміцнює цвяхами, щоб трималося надійно.
8. А ти, Ізраїлю, служнику Мій, Якове, котрого Я вибрав, сім'я Авраамове, друга Мого,
9. Ти, котрого Я взяв від рубежів землі, і покликав від країв її, і сказав тобі: Ти – Мій слуга, Я вибрав тебе, і не віджену тебе;
10. Не бійся, бо Я – з тобою; не бентежся, бо Я – Бог твій; Я зміцню тебе і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
11. Ось, у соромі та в ганьбі залишаться всі, роздратовані супроти тебе, будуть, мов ніщо, і загинуть ті, що сперечаються з тобою.