8. Трава засихає, квіт в'яне, а слово Бога нашого житиме вічно.
9. Вийди на високу гору, Сіоне, що благовістиш! Піднеси голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! Піднеси, не бійся; скажи містам юдейським: Ось Бог ваш!
10. Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.
11. Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і пастиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.
12. Хто вичерпав воду жменею своєю, і п'яддю виміряв небеса, і вмістив третиною міри порох земний, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?
13. Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?
14. З ким Він радиться і хто навчає Його, і наставляє Його на добрий розум, на шлях правди, і навчає Його пізнання, і підказує Йому шлях мудрости?
15. Ось народи, – мов крапля з відра, і вважаються, як пилинка на вагах. Ось, мов пилинку, острови піднімає Він.
16. І Ливана недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому – для всеспалення.
17. Усі народи перед Ним, як ніщо; менше нікчемности і порожнечі вважаються у Нього.
18. Отож, до кого ви прирівняєте Бога? І чи знайдете подібного на Нього?
19. Ідола виливає художник, і золотильник визолочує його, і чіпляє срібні ланцюжки,
20. А хто бідний для такого приношення, вибирає не гниле дерево, знаходить собі удатного художника, щоб вчинити ідола, котрий мав би стояти твердо.
21. Хіба не знаєте? Хіба ви не чули? Хіба вам не казано було від початку? Хіба ви не зрозуміли від підвалин землі?
22. Він є Той, Котрий сидить над колом землі, і ті, що мешкають на ній, – мов сарана перед Ним; Він розпросторив небеса, мов тоненьку тканину, і розкинув їх, як шатро для жител.