5. І з'явиться слава Господня, і побачить усіляка плоть рятунок Божий, бо уста Господні це виповіли.
6. Голос каже: Звіщай! І сказав: Що мені звіщати? Усіляка плоть – трава, і вся краса її, мов квіт польовий.
7. Засохне трава, зав'яне квіт, коли дмухне на нього подув Господній: так і народ – трава.
8. Трава засихає, квіт в'яне, а слово Бога нашого житиме вічно.
9. Вийди на високу гору, Сіоне, що благовістиш! Піднеси голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! Піднеси, не бійся; скажи містам юдейським: Ось Бог ваш!
10. Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.
11. Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і пастиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.
12. Хто вичерпав воду жменею своєю, і п'яддю виміряв небеса, і вмістив третиною міри порох земний, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?
13. Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?
14. З ким Він радиться і хто навчає Його, і наставляє Його на добрий розум, на шлях правди, і навчає Його пізнання, і підказує Йому шлях мудрости?
15. Ось народи, – мов крапля з відра, і вважаються, як пилинка на вагах. Ось, мов пилинку, острови піднімає Він.
16. І Ливана недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому – для всеспалення.
17. Усі народи перед Ним, як ніщо; менше нікчемности і порожнечі вважаються у Нього.
18. Отож, до кого ви прирівняєте Бога? І чи знайдете подібного на Нього?
19. Ідола виливає художник, і золотильник визолочує його, і чіпляє срібні ланцюжки,
20. А хто бідний для такого приношення, вибирає не гниле дерево, знаходить собі удатного художника, щоб вчинити ідола, котрий мав би стояти твердо.