1. Утішайте, втішайте народа Мого, говорить Бог ваш.
2. Промовляйте до серця Єрусалиму і звіщайте йому, що звершився час боротьби його, що провини його вибачені, бо він від руки Господньої прийняв удвічі за всі гріхи свої.
3. Голос волаючого в пустелі: Торуйте шлях Господові, рівняйте у степу стежки Богові нашому;
4. Нехай всілякий видолинок наповниться, і всіляка гора і пагорб нехай понизяться, кривини вирівнюються, і шляхи у вибоїнах стануть гладенькими.
5. І з'явиться слава Господня, і побачить усіляка плоть рятунок Божий, бо уста Господні це виповіли.
6. Голос каже: Звіщай! І сказав: Що мені звіщати? Усіляка плоть – трава, і вся краса її, мов квіт польовий.
7. Засохне трава, зав'яне квіт, коли дмухне на нього подув Господній: так і народ – трава.
8. Трава засихає, квіт в'яне, а слово Бога нашого житиме вічно.
9. Вийди на високу гору, Сіоне, що благовістиш! Піднеси голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! Піднеси, не бійся; скажи містам юдейським: Ось Бог ваш!
10. Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.
11. Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і пастиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.
12. Хто вичерпав воду жменею своєю, і п'яддю виміряв небеса, і вмістив третиною міри порох земний, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?
13. Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?