14. Як журавель, як ластівка, подавав я звуки, журився, мов голуб; сумно дивилися очі мої в небо: Господе! Тісно мені, урятуй мене.
15. Що скажу я? Він сказав мені, Він і вчинив. Тихо житиму всі роки життя мого, пам'ятаючи гіркоту душі моєї.
16. Господе! Так живуть; і в усьому цьому – життя мого духу; Ти уздоровиш мене, ти мене оживиш.
17. Ось, на добро мені була велика біда, і Ти визволив душу мою від рову, кинув усі гріхи мої за хребет Свій.
18. Тому що не пекло прославляє Тебе, не смерть приносить Тобі похвалу, не ті, що зійшли в могилу, сподіваються на істину Твою.
19. Живий, лише живий прославить Тебе, як оце я нині; батько звістить дітям істину Твою.
20. Господь урятує мене; і ми упродовж усіх днів життя нашого зі звучанням струн моїх будемо співати пісні в домі Господньому.
21. І сказав Ісая: Нехай принесуть грудку смокви і обкладуть плодами пухлину; і він одужає.