20. І нині, Господе, Боже наш, урятуй нас від руки його; і спізнають усі царства землі, що Ти, Господе, Бог один.
21. І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати отак: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я почув, про що ти молився до Мене супроти Санхеріва, царя асирійського, –
22. Ось слово, котре Господь вирік про нього: Зневажить тебе, поглузує з тебе юна донька Сіону, похитає тобі услід головою донька Єрусалиму.
23. Кого ти гудив і кого ганьбив? І на кого підніс голос, і підняв так високо очі твої? На Святого Ізраїлевого.
24. Через рабів твоїх ти гудив Господа і сказав: З численними колісницями моїми я зійшов на висоти гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, пречудові кипариси його, і дістався найвищої верховини його, в гущавину саду його.
25. І відкопував я, і пив воду, і ступнями ніг моїх повисушую всі ріки єгипетські.
26. Хіба ти не чув, що Я здавна вчинив це, за старожитніх днів накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш фортечні міста, перетворюючи їх на брили руїн.