11. Ось, ти чув, що вчинили царі асирійські з усіма землями, наклавши на них закляття; чи ти зацілієш?
12. Боги народів, котрих спустошили батьки мої, чи врятували їх, чи врятували Ґозан, Харан, і Рецеф, і синів Едена, що в Телассарі?
13. Де – цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
14. І взяв Єзекія листа з руки посланців, і прочитав його, а відтак пішов до Господнього дому, і розгорнув Єзекія листа перед лицем Господнім.
15. І молився Єзекія перед лицем Господнім, і казав:
16. Господе Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидить на херувимах! Ти єдиний – Бог усіх царств землі; Ти утворив небо і землю.
17. Прихили, Господе, вухо Твоє, і почуй; розплющ очі Твої і подивися, і почуй слова Санхеріва, що послав ганьбити Тебе, Бога живого.
18. Правда, о Господе! Царі асирійські спустошили всі країни і землі їхні.
19. І покидали в огонь богів їхніх, але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому й винищили їх.
20. І нині, Господе, Боже наш, урятуй нас від руки його; і спізнають усі царства землі, що Ти, Господе, Бог один.
21. І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати отак: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я почув, про що ти молився до Мене супроти Санхеріва, царя асирійського, –
22. Ось слово, котре Господь вирік про нього: Зневажить тебе, поглузує з тебе юна донька Сіону, похитає тобі услід головою донька Єрусалиму.
23. Кого ти гудив і кого ганьбив? І на кого підніс голос, і підняв так високо очі твої? На Святого Ізраїлевого.