1. Коли почув те цар Єзекія, то роздер одежу свою, і покрився веретищем, та й пішов до Господнього дому.
2. І послав Еліякима, чільника палацу, і Шевну, писаря, і старших священиків, покритих веретищем, до пророка Ісаї, сина Амосового.
3. І сказали вони йому: Так говорить Єзекія: День скорботи і покарання та осоромлення, день оцей; бо немовлята дійшли до отвору в лоні матері, а сили бракує народити.
4. Може, зачує Господь, Бог твій, слова головного чашника, котрого послав цар асирійський, володар його, ганьбити Бога живого і обмовляти словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, котрі поки що живі.
5. І прийшли служники царя Єзекії до Ісаї.
6. І сказав їм Ісая: Отак скажіть володареві своєму: Так говорить Господь: Не бійтеся слів, котрі ти чув, котрими ганьбили Мене служники царя асирійського.
7. Ось, Я пошлю на нього духа, і він почує звістку і повернеться на свою землю, а Я уражу його мечем на землі його.
8. І повернувся головний чашник, і знайшов царя асирійського, що якраз воював супроти Лівни; бо він чув, що той відійшов од Лахішу.
9. І почув він про Тіргаку, царя ефіопського, йому сказали: Ось, він вийшов воювати з тобою. Зачувши це, він послав послів до Єзекії, і сказав:
10. Отак скажіть Єзекії, цареві юдейському: Нехай не ошукує тебе Бог твій, на Котрого ти сподіваєшся, міркуючи: Не буде Єрусалим відданий в руки асирійського царя.
11. Ось, ти чув, що вчинили царі асирійські з усіма землями, наклавши на них закляття; чи ти зацілієш?