11. І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до головного чашника: Кажи рабам своїм арамейською, бо ми розуміємо, а не говори з нами єврейською при народі, котрий на мурах.
12. І сказав головний чашник: Хіба лише до твого володаря і до тебе послав мене володар мій сказати оці слова? Ні, бо ще ж до людей, котрі сидять на мурах, щоб їсти послід свій і пити сечу свою з вами.
13. І підвівся головний чашник, і проголосив дужим голосом єврейською, і сказав: Слухайте слово царя великого, царя асирійського!
14. Так говорить цар: Нехай не спокушає вас Єзекія надією, бо він не може урятувати вас;
15. І нехай не зваблює вас Єзекія Господом, кажучи: Врятує нас Господь. Не буде це місто віддане в руки царя асирійського на поталу.
16. Не слухайте Єзекії: бо так говорить цар асирійський: Помиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожний їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожний п'є воду із своєї криниці.
17. Аж доки я не прийду і не візьму вас до краю такого ж, як і ваша земля, на землю хліба і вина, на землю плодів і виноградників.
18. Отож, нехай не спокушає вас Єзекія, кажучи: Господь урятує нас. Чи врятували боги народів, кожний свою землю, від руки царя асирійського?
19. Де були боги Хамату і Арпаду? Де боги Сефарваїму? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?
20. Котрий із усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? То невже врятує Господь Єрусалим від руки моєї?