9. Земля стогне, висихає; Ливан осоромлений, зів'яв; Сарон став схожий на пустелю, і оголені від листя свого Башан та Кармел.
10. Нині Я постану, каже Господь, нині підведуся, нині піднесуся.
11. Ви завагітніли сіном, а солому породите; дихання ваше – вогонь, котрий пожере вас.
12. І будуть народи, мовби вапно, що горить, мов зрубане терня, будуть спалені у вогні.
13. Слухайте, далекі, що вчиню Я; і ви, ближні, спізнайте могутність Мою.
14. Злякалися грішники на Сіоні; трепет заволодів лиходіями: хто із вас може вижити біля пожираючого вогню? Хто із вас може жити біля вічного полум'я?
15. Той, хто ходить у правді і виповідає істину; хто бридиться зиском від утисків, утримує руки свої від хабаря, затуляє вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не бачити зла.
16. Той буде мешкати на височині, притулок його – недоступні скелі; і буде він з хлібом; вода у нього не висохне.
17. Очі твої побачать Царя у його красі, побачать землю віддалену.
18. Серце твоє буде лише пригадувати про жахіття: де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував данину? Де той, що оглядав вежі?
19. Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухотою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.
20. Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.
21. Там у нас великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весельний човен, і не прийде великий корабель.
22. Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.