17. Очі твої побачать Царя у його красі, побачать землю віддалену.
18. Серце твоє буде лише пригадувати про жахіття: де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував данину? Де той, що оглядав вежі?
19. Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухотою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.
20. Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.
21. Там у нас великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весельний човен, і не прийде великий корабель.
22. Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.
23. Послабилися мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде значний поділ здобичі, аж так, що й кульгавим дістанеться.