13. То беззаконня це буде для вас, мов небезпечний падінням через тріщину мур, котрого руйнування може статися наразі, однієї миті.
14. І Він зруйнує мури, як розбивають глиняну посудину, нищать немилосердно аж так, що в уламках її не знайдеться навіть черепка, щоб дістати з вогню жарин, чи зачерпнути води з водойми.
15. Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: Якби ви залишилися у спокої на місці, ви урятувалися б; у тиші і в сподіванні міцність ваша; але ви не захотіли.
16. І казали: Ні, ми на конях повтікаємо, – за те й бігтимете; ми на баских помчимося, – за те й переслідувачі ваші будуть швидкі.
17. Від загрози одного втікатиме тисяча, а від загрози п'ятьох – втікатимете так, що останок ваш буде, мовби віха на верхівці гори, і, як знамено на пагорбі.
18. І через те Господь не квапиться, щоб помилувати вас, і тому ще зволікає, щоб вас пожаліти; бо Господь є Бог правди; блаженні всі, хто сподівається на Нього.
19. Народ буде жити на Сіоні в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, – Він помилує тебе, за голосом зойку твого, і тільки-но почує його, відповість тобі.
20. І дасть вам Господь хліб у горі, і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, і очі твої бачитимуть учителів твоїх.
21. І вуха твої будуть чути слово, що говоритиме позаду в тебе: Ось шлях, ідіть по ньому, якби ви відхилилися праворуч, і якби ви відхилилися ліворуч.
22. Тоді ви будете вважати мерзотою оправу ідолів із срібла твого і оправу бовванів, що з твого золота; ти кинеш їх, як бруд, ти скажеш їм: Геть звідси!
23. І Він дасть дощ на сім'я твоє, котрим засіваєш поле, і хліб, плід землі, і він буде рясний і соковитий; череди твої того дня будуть пастися на просторих пасовиськах.
24. І воли, і віслюки, що обробляють поле, будуть їсти солоний фураж, очищений лопатою та віялкою.
25. І на всілякій горі високій і на всілякому пагорбі піднесеному потечуть струмки, потоки води, у день великої поразки, коли впадуть вежі.
26. І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде яскравішим усемеро, як світло семи днів, в той день, коли Господь перев'яже рану народу Свого і завдані йому виразки загоїть.
27. Ось, ймення Господа йде здалеку, палає гнів Його, і полум'я Його сильне, уста Його виповнені обуренням, і язик Його, мов огонь пожираючий.