8. І на шляху судів Твоїх, Господе, ми сподівалися на Тебе! До ймення Твого і до спогадів про Тебе линула душа наша.
9. Душею моєю я линув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе ревно з досвітку: бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди.
10. Якщо лиходій буде помилуваний, то не навчиться він правди, буде чинити злочини на землі справедливих і не буде озиратися на велич Господа.
11. Господе! Рука Твоя була високо піднесена; але вони не бачили її; побачать і засоромляться ненависники народу Твого, вогонь пожере ворогів Твоїх.
12. Господе! Ти даруєш нам мир; бо навіть усі справи наші Ти влаштовуєш для нас.
13. Господе, Боже наш! Інші володарі, окрім Тебе, володарювали над нами; але через Тебе тільки ми прославляємо ймення Твоє.
14. Мертві не оживуть; Рефаїми не підведуться, тому що Ти навідав їх і вигубив їх, і винищив найменшу пам'ять про них.
15. Ти помножив народ, Господе, помножив народ, – прославив Себе, розпросторив усі межі землі.
16. Господе! У горі він шукав Тебе; виливав неголосні благання, коли покарання Твоє наздоганяло його.
17. Як вагітна жінка під час пологів страждає, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господе.
18. Були вагітні, страждали, і породжували неначе вітер, порятунку не знайшли, і інші мешканці всеземлі не зарадили.
19. Оживуть мертві Твої, постануть мертві тіла! Збадьорюйтеся і святкуйте, повалені в поросі; бо роса Твоя – роса рослин, і земля викине мертвих.
20. Рушай, народе мій, зайди до покоїв твоїх, сховайся на мить, доки гнів не минеться.