15. Ти помножив народ, Господе, помножив народ, – прославив Себе, розпросторив усі межі землі.
16. Господе! У горі він шукав Тебе; виливав неголосні благання, коли покарання Твоє наздоганяло його.
17. Як вагітна жінка під час пологів страждає, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господе.
18. Були вагітні, страждали, і породжували неначе вітер, порятунку не знайшли, і інші мешканці всеземлі не зарадили.
19. Оживуть мертві Твої, постануть мертві тіла! Збадьорюйтеся і святкуйте, повалені в поросі; бо роса Твоя – роса рослин, і земля викине мертвих.
20. Рушай, народе мій, зайди до покоїв твоїх, сховайся на мить, доки гнів не минеться.