4. Серце моє тремтить; жах мене проймає; ніч, що так мені бажана, перетворилася на жахіття для мене.
5. Накривають стола; розстеляють скатертину, і їдять, п'ють. Підводьтеся, князі, намащуйте щити.
6. Бо так сказав мені Господь! Піди, постав сторожа; нехай він скаже, що побачить.
7. І побачив він вершників, що удвоконь їхали, верхівців на віслюках, верхівців на верблюдах, і дослухався він старанно, з великою увагою.
8. І закричав, як лев: Володарю мій! На сторожі стояв я цілий день і на місці моєму залишався упродовж ночі.
9. І ось, їдуть люди, вершники удвоконь. Потім він проголосив і сказав: Упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.
10. О, пограсований мій і сину току мого! Що чув я від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого, те й звістив вам.
11. Пророцтво про Думу. – Кричать мені із Сеїру: Стороже! Скільки ще ночі?
12. Сторож відповідає: Наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви запитуєте вимогливо, то повертайтеся, і приходьте.