1. Пророцтво про пустелю приморську. – Як бурі на півдні носяться, іде він від пустелі, з краю лихого.
2. Загрозливе видіння мені показане: Грабіжник грабує, спустошувач спустошує. Виходь Елам, бери в облогу, Мідіє! Усім стражданням покладу край.
3. Від цього рамена мої трясуться; страждання виповнили мене, наче муки породіллі. Я схвильований від того, що чую; я знічений від того, що бачу.
4. Серце моє тремтить; жах мене проймає; ніч, що так мені бажана, перетворилася на жахіття для мене.
5. Накривають стола; розстеляють скатертину, і їдять, п'ють. Підводьтеся, князі, намащуйте щити.
6. Бо так сказав мені Господь! Піди, постав сторожа; нехай він скаже, що побачить.
7. І побачив він вершників, що удвоконь їхали, верхівців на віслюках, верхівців на верблюдах, і дослухався він старанно, з великою увагою.
8. І закричав, як лев: Володарю мій! На сторожі стояв я цілий день і на місці моєму залишався упродовж ночі.
9. І ось, їдуть люди, вершники удвоконь. Потім він проголосив і сказав: Упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.