5. Ридає серце моє за Моава; утікають з нього аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї; сходять на Лухіт із плачем, дорогою Хоронаїмською здіймають страшний лемент.
6. Тому що води Німріму вичахли, луки засохли, трава вигоріла, не стало зела.
7. Тому вони останки наживи і, що накопичено ними, переносять за ріку Аравійську.
8. Бо волання по всіх володіннях Моава, до Еглаїму голосіння його аж до Беер-Еліму ридання його!