19. А ти повалений поза гробницею своєю, як мерзенна гілка, як одяг убитих, потятих мечем, котрих опускають у кам'яні рови, – ти, як потоптаний труп,
20. Не з'єднаєшся з ними в могилі; бо ти спустошив свою землю, винищив народ твій. Повік не згадається рід лиходіїв.
21. Готуйте різню синам його за беззаконня батька їхнього, щоб не повстали і не заволоділи землею, і не виповнили світу ворогами.
22. І постану супроти них, – говорить Господь Саваот, і винищу ім'я Вавилону і увесь останок, і сина, і внука, говорить Господь.
23. І вчиню його володінням їжаків і багном, і вимету мітлою винищувальною, говорить Господь Саваот.
24. З присягою говорить Господь Саваот: Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і звершиться,
25. Щоб завдати поразки Ашшурові на землі Моїй і розтоптати його на горах Моїх; і спаде з них ярмо його, і скинеться тягар з плечей їхніх.
26. Такий присуд, настанови для всієї землі, і ось рука, що простягнута на всі народи.
27. Бо Господь Саваот ухвалив, і хто може скасувати цю ухвалу? Рука Його простягнута – хто відверне її?
28. Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29. Не радій, земле филистимська, що поламане жезло, котре завдавало тобі урази; бо з кореня змії вийде гадюка, і плодом її буде крилатий дракон.
30. Тоді убогі будуть нагодовані, а жебраки будуть спочивати у безпеці; а твій корінь виморю голодом, і він уб'є останок твій.
31. Ридайте, брами! Волай голосом, місто! Розпадешся ти, вся земле филистимська; бо від півночі дим суне, і ніхто не пасе задніх у лавах їхніх.