11. А вас, котрі залишили Господа, забули святу гору Мою, готуєте трапезу для Ґада і розчиняєте повну чашу для Мені.
12. Вас прирікаю Я під меч, і всі ви схилитеся, і вас зітнуть, тому що Я кликав – а ви не відповідали, говорив – а ви не чули, проте вчиняли недобре в очах Моїх і вибирали те, що було небажане Мені.
13. А тому так говорить Господь Бог: Ось, служники Мої будуть їсти, а ви будете голодувати; слуги Мої будуть пити, а ви будете знемагати від спраги.
14. Слуги Мої будуть веселитися, а ви будете в соромі; слуги Мої будуть співати від сердечної радости, а ви будете кричати від сердечної скорботи і ридати від згніченого духу.
15. І залишите ім'я ваше вибраним Моїм для прокляття; і вб'є тебе Господь Бог, а слуг Своїх назве іншим ім'ям,
16. Котрим, якщо хтось буде благословляти себе на землі, буде благословлятися Богом істини; і хто буде присягатися на землі, буде присягатися Богом істини, – тому що попередні страждання забудуться і приховані від очей Моїх.
17. Бо ось, Я утворюю нове небо і нову землю, і попередні вже не будуть згадувані і не прийдуть на серце.
18. А ви будете веселитися і радіти у віках тим, що Я утворюю: Бо ось, Я утворюю Єрусалим веселощами і народ його радістю.
19. І буду утішатися Єрусалимом і веселитися народом Моїм; і не буде чутно в ньому більше голосу плачу і голосу волання.
20. Там уже не буде більше малолітнього і старця, котрий не сягнув би повноти днів Своїх; бо столітній буде помирати юнаком, а столітній грішник буде проклятий.
21. І будуть споруджувати будинки і жити в них, і садити виноградники і їсти плоди їхні.
22. Не будуть будувати, щоб інший замешкав, не будуть садити, щоб інший їв; бо дні народу Мого будуть, як дні дерева, і вибрані Мої довго будуть користуватися витворами рук своїх.
23. Не будуть працювати даремно і народжувати дітей на горе; тому що будуть насінням, благословенним від Господа, і, нащадки їхні з ними.
24. І станеться, раніше, аніж вони озвуться, – Я відповім; вони ще будуть говорити, і Я вже почую.